Cognitive impairment and dementia in patients with arterial hypertension. Part ІI. Neuropsuchiatric diagnostic tests. Modern treatment strategy for patients and approaches to the prevention of cognitive impairment

Authors

  • S.M. Koval State Institution “L.T. Malaya National Therapy Institute of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kharkiv, Ukraine
  • O.V. Mysnychenko State Institution “L.T. Malaya National Therapy Institute of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kharkiv, Ukraine
  • O.M. Lytvynova National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine
  • G.V. Baranovska MNE “CMH 18” of KCC, Kharkiv, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.22141/2224-1485.13.4.2020.211957

Keywords:

arterial hypertension, cognitive impairment, neuropsychiatric tests

Abstract

Part I of the article presented data on the classification and prevalence of cognitive impairment, information about the mechanisms of their development in arterial hypertension and associated cardiovascular diseases, recommendations on the extent of patients’ examination and diagnosis of cognitive impairment and dementia. This part of the article provides a detailed description and methodology for assessing the results of the most informative special neuropsychiatric tests available at different stages of medical care for the diagnosis of the presence and severity of cognitive impairment, as well as general principles for the treatment of hypertensive patients with cognitive impairment and approaches to the prevention of these brain lesions.

References

Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) та паліативної медичної допомоги. Деменція. Наказ МОЗ від 19.07.2016 № 736. 64 с.

Tsoi K.K., Chan J.Y., Hirai H.W. et al. Cognitive tests to detect dementia: a systematic review and meta-analysis. JAMA. Intern. Med. 2015. 175. 1450-1458.

Nasreddine Z.S. et al. The Montreal Cognitive Assessment (MoCA): a brief screening tool for mild cognitive impairment. J. Am. Geriatr. Soc. 2005. 53. 695-699.

Smith T., Gildeh N., Holmes C. The Montreal Cognitive Assessment: validity and utility in a memory clinic setting. Can. J. Psychiatry. 2007. 52. 329-332.

Коваль С.М., Мисниченко О.В. Артеріальна гіпертензія і цереброваскулярні ураження: епідеміологічні, клінічні, терапевтичні та профілактичні аспекти (огляд літератури та сучасних рекомендацій). Артеріальна гіпертензія. 2020. 1(13). 10-19. DOI: 10.22141/2224-1485.13.1.2020.197889.

2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension European Heart Journal. 2018. 39. 3021-3104. doi: 10.1093/eurheartj/ehy339.

Коваль С.Н. Оптимизация контроля артериальной гипертензии у пациентов с гиперсимпатикотонией. Мистецтво лікування. 2015. 5-6. 63-66.

Радченко Г.Д., Торбас О.О., Сіренко Ю.М., Пономарьова Г.В., Сидоренко П.І., Поліщук С.А., Сніцаренко О.О. Сучасне лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією в умовах економічного сьогодення: фокус на дієві комбінації вітчизняного виробництва. Артериальная гипертензия. 2015. 2. 59-69.

Koval S.M., Snihurska I.O., Starchenko T.G., et al. Efficacy of fixed dose of triple combination of perindopril-indapamide-amlodipine in obese patients with moderate-to-severe arterial hypertension: an open-label 6-month study. Biomedical Research and Therapy. 2019. 6(11). 3501-3512. DOI: 10.15419/bmrat.v6i11.578. Published on: 2019-11-30.

Пенькова М.Ю., Мысниченко О.В., Снегурская И.А., Коваль С.Н. Суточные ритмы артериального давления у больных гипертонической болезнью с инсулинорезистентностью под влиянием антигипертензивной терапии. Український терапевтичний журнал. 2009. 3. 52-56.

Радченко Г.Д., Слащева Т.Г., Сіренко Ю.М., Муштенко Л.О. Контроль артеріального тиску в гіпертензивних пацієнтів залежно від віку. Артериальная гипертензия. 2015. 5. 45-56.

Gong L. et al. Shangai Trial of Nifedipine in the Elderly (STONE). Нypertens. 1996. 14. 1237-1245.

Staessen J. et al., for the Systolic Hypertension in Europe Trial Investigators. Randomised doubleblind comparison of placebo and active treatment for older patients with isolated systolic hypertension. Lancet .1997. 350. 757-764.

Коваль С.Н., Мысниченко О.В., Снегурская И.А. Антагонист кальция третьего поколения лерканидипин в лечении больных гипертонической болезнью в рамках метаболического синдрома. Мистецтво лікування. 2006. 7. 18-20.

Коваль С.Н., Мысниченко О.В., Снегурская И.А. Эффективность комбинированной терапии блокатором рецепторов ангиотензина ІІ олмесартаном и антагонистом кальция третьего поколения лерканидипином у больных гипертонической болезнью в сочетании с метаболическим синдромом. Артериальная гипертензия. 2012. 4(24). 41-46.

Tisaire-Sánchez J. et al. Assessment of cognitive function in patients with essential hypertension treated with lercanidipine. Vascular Health and Risk Management. 2006. 2(4). 491-498.

Остроумова О.Д., Черняева М.С. Артериальная гипертония, когнитивные нарушения и деменция: взгляд кардиолога. Журнал неврологии и психиатрии. 2018. 9. 117-125.

Plassman B.L., Williams J.W. Jr., Burke J.R. et al. Systematic review: factors associated with risk for and possible prevention of cognitive decline in later life. Ann. Intern. Med. 2010. 153(3). 182-93. https://doi.org/10.7326/0003-4819-153-3-201008030-00258. PMID: 20547887.

The PROGRESS Collaborative Group. Effects of blood pressure lowering with perindopril and indapamide therapy on dementia and cognitive decline in patients with cerebrovascular disease. Arch. Intern. Med. 2003. 163. 1069-75.

2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. European Heart Journal. 2019. doi: 10.1093/eurheartj/ehz425.

Bleckwenn M., Kleineidam L., Wagner M. et al. Impact of coronary heart disease on cognitive decline in Alzheimer’s disease: a prospective longitudinal cohort study in primary care. Br. J. Gen. Pract. 2016. DOI: https://doi.org/10.3399/bjgp16X688813.

Deckers K., Schievink S.H.J., Rodriquez M.M.F. et al. Coronary heart disease and risk for cognitive impairment or dementia: Systematic review and meta-analysis. PLoS ONE. 2017. 12(9). e0184244. https://doi.org/10.1371/journal. pone.0184244

2016 ESC Guidelines for the management of atrial fibrillation developed in collaboration with EACTS. European Heart Journal. 2016. 37. 2893-2962. doi: 10.1093/eurheartj/ehw210.

Григорова И.А. Сосудистая деменция: клиника, диагностика, лечение, профилактика. Журнал неврології

ім. Б.М. Маньковського. 2016. 3. 22-26.

Захаров В.В., Вахнина Н.В., Громова Д.О., Тараповская А.А. Диагностика и лечение когнитивных нарушений после инсульта. Медицинский совет. 2015. 10. 14-20.

Коберская Н.Н. Болезнь Альцгеймера: новые критерии диагностики и терапевтические аспекты в зависимости от стадии болезни. Медицинский совет. 2017. 10. 18-24.

Дубенко О.Є., Чиняк О.С. Нейропсихологічний профіль когнітивних порушень у пацієнтів з хворобою Альцгеймера, судинною деменцією та помірними когнітивними розладами. Український неврологічний журнал. 2017. 3. 64-71.

Ефимова Н.Ю., Чернов В.И., Ефимова И.Ю. Когнитивная дисфункция при метаболическом синдроме. Томск: STT, 2013. 116 с.

Сіренко Ю.М. Артеріальна гіпертензія та супутня патологія. Донецьк: Заславський О.Ю., 2010. 383 c.

Сіренко Ю.М., Радченко Г.Д., Рековець О.Л. Фактори ризику, що впливають на прогноз у хворих з артеріальною гіпертензією. Артериальная гипертензия. 2018. 2. 59-69.

Міжнародна класифікація хвороб (МКХ-10). Психічні розлади і розлади поведінки. Деменція (F01-03). 1993.

Справочник по формулированию клинического диагноза болезней нервной системы. Под ред. О.С. Левина, В.Н. Штока. 3-е изд., перераб. и доп. Москва: Медицинское информационное агентство, 2019. 520 с.

Bacigalupoa I., Mayera F., Lacortea E. еt al. A Systematic Review and Meta-Analysis on the Prevalence of Dementia in Europe: Estimates from the Highest-Quality Studies Adopting the DSM IV Diagnostic Criteria. Journal of Alzheimer’s Disease. 2018. 66. 1471-1481. DOI: 10.3233/JAD-180416.

Cannon J.A., Moffitt P., Perez-Moreno A.C. et al. Cognitive Impairment and Heart Failure: Systematic Review and Meta-Analysis. J. Card. Fail. 2017 Jun. 23(6). 464-475. doi: 10.1016/j.cardfail.2017.04.007.

De Simone G., Coca A. Target organ damage, cardiovascular disease risk, and clinical evaluation of the hypertensive patient. In: The ESC Textbook of Cardiovascular Medicine.Third edition. Ed. by: A.J. Camm, Th.F. Luscher, G. Mauer, P.W. Serruys. Oxford University Press, 2020. 2401-2410.

Diener H.-C. Heart and the brain. In: The ESC Textbook of Cardiovascular Medicine. Third edition. Ed. by: A.J. Camm, Th.F. Luscher, G. Mauer, P.W. Serruys. Oxford University Press, 2020. 953-978.

Forouzanfar M.H., Liu P., Roth G.A. et al. Global burden of hypertension and systolic blood pressure of at least 110 to

mmHg, 1990–2015. JAMA. 2017. 317. 165-182.

Guidelines for the Early Management of Patients With Acute Ischemic Stroke: 2019 Update to the 2018 Guidelines for the Early Management of Acute Ischemic Stroke. A Guideline for Healthcare Professionals From the American Heart Association/American Stroke Association. Stroke. 2019. 50. e344-e418. DOI: 10.1161/STR.0000000000000211.

Iadecola C., Yaffe K., Biller J. et al.; American Heart Association Council on Hypertension; Council on Clinical Cardiology; Council on Cardiovascular Disease in the Young; Council on Cardiovascular and Stroke Nursing; Council on Quality of Care and Outcomes Research; and Stroke Council. Impact of hypertension on cognitive function: a scientific statement From the American Heart Association. Hypertension. 2016. 68. e67- 94.

Jacobs V., Cutler M.J., Day J.D., Bunch T.J. Atrial fibrillation and dementia. Trends Cardiovasc. Med. 2015. 25.44-51.

Monios E., Koroboki E., Vemmos K. Blood pressure managment in acute stroke. In: Manual of Hypertension of the European Society of Hypertension. Ed. by: G. Mancia, G. Grassi, K.P. Tsioufis, A.F. Dominiczak, E. Agabiti Rosei. 2019. 479-486.

Nichols E., Szoeke C.E.I., Vollset S.E. et al. Global, regional, and national burden of Alzheimer’s disease and other dementias, 1990–2016: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2016. Lancet Neurol. 2019. 18. 88-106.

Niua H., Álvarez-Álvareza I., Guillén-Grimaa F., Aguinaga-Ontosoa I. Prevalence and incidence of Alzheimer’s disease in Europe: A meta-analysis. Neurología. 2017. 32.

-532.

Norton S. et al. Potential for primary prevention of Alzheimer’s disease: an analysis of population-based data. Lancet Neurol. 2014. 13(8). 788-94. https://doi.org/10.1016/S1474-4422(14)70136-X. PMID: 25030513.

Ponjoan A., Garre-Olmo J., Blanch J. et al. Epidemiology of dementia: prevalence and incidence estimates using validated electronic health records from primary care. Clinical Epidemio-logy. 2019. 11. 217-228.

Smith E.E., Saposnik G., Jan Biessels G. et al.; American Heart Association Stroke Council; Council on Cardiovascular Radiology and Intervention; Council on Functional Genomics and Translational Biology; and Council on Hypertension. Prevention of stroke in patients with silent cerebrovascular disease. Stroke. 2017. 48. e44-71.

World Health Organization. World health report 2003: shaping the future. Geneva, Switzerland: World Health Organization, 2003.

Published

2020-08-01

Issue

Section

Lecture